Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацій "Майкрософт Україна"
Початок: 10.04.2009 15:00
Завершення: 10.04.2009 16:00
10 квітня о 15:00 відбудеться чат-конференція з Яриною Ключковською, директором з корпоративних комунікацій "Майкрософт Україна".Завершення: 10.04.2009 16:00
Тема розмови - корпоративна відповідальність.
Як працювати з бізнесом? Якою мовою спілкуватися з великими корпораціями, місцевими підприємствами та звичайними підприємцями? Як з'ясувати пріоритети компаній та зацікавити їх своїми проектами?
Останнім часом тема корпоративної соціальної відповідальності стала дуже популярною. Чомусь про неї активно заговорили якраз у час кризи. Проте сьогодні, як ніколи, видно різницю між КСВ та корпоративною благодійністю. Адже мало в кого залишилися гроші на реалізацію масштабних соціальних проектів, не пов'язаних з основною діяльністю компаній. На що гроші точно закінчилися, то це на фінансування улюблених проектів власника, дружини власника, бізнес-партнерів власника і т. д. Найімовірніше, також гроші закінчилися на фінансування проектів, про які просить місцева влада чи основний замовник. Словом «криза» значно легше мотивувати небажання тратити гроші компанії на щось, що цій компанії зовсім не потрібне. Ви спитаєте: а як же добрі справи на користь суспільства? А я вам відповім: бізнес не може бути альтруїстичним. Жертвувати на добрі справи можна тільки власні гроші, а в бізнесу немає власних грошей, вони є лише у власників цього бізнесу. Меценатство, пожертви і т. д. – це прерогатива людей, а не компаній. А бізнес несе відповідальність, насамперед, перед власниками та працівниками.
Єдиний спосіб переконати бізнес у тому, що він повинен комусь помагати – це показати, як від цього виграє і сам бізнес. У деяких країнах це заохочують за допомогою податкових пільг, але це – не панацея. Покажіть компанії, що цей соціальний проект допоможе покращити добробут населення в регіоні, а, значить, у компанії буде більше платоспроможних клієнтів. Доведіть, що перехід на енергозберігаючі лампочки допоможе компанії економити гроші. Нагадайте, що інвестиції в освіту забезпечать для неї кваліфікованих працівників потім. Проте не очікуйте, що бізнес-структура помагатиме комусь «просто так». Це можуть робити тільки люди.
Запитання та вiдповiдi
|
Hello, We're a British based social enterprise operating in Ukraine to raise awareness of human rights issues such as poverty and institutional childcare to propose strategic initiatives to improve community wealth. We do this by deploying a profit for purpose model, something we consider to be conguent with the concept of Creative Capitalism, as described by Bill Gates in his Davos 2008 speech. Does Microsoft have its own plans for applying such a concept in Ukraine? Jeff Mowatt |
Jeff Mowatt | 09.04.2009 20:15
Доброго дня усім! Дуже дякую за зацікавленість у темі соціальної відповідальності бізнесу. Намагатимуся дати якнайвичерпніші відповіді.
Jeff, thank you for the question. As you probably know, Bill Gates no longer has an executive role with Microsoft and devotes his time to Bill and Melinda Gates Foundation. However, Microsoft’s overall approach is consistent with the concept of creative capitalism. Microsoft’s mission is to “Enable people and businesses throughout the world to realize their full potential,” and everything the company does is guided by this central idea. What we call “Citizenship,” is an integral part of every job description throughout the corporation. Microsoft is probably unique in that it's a tremenously successful company that over the years has arrived at this notion of sharing its success with others and using the opportunities we have accumulated to address specific issues in the society. And, by the way, Microsoft Ukraine is about to announce a partnership with TechSoup in Ukraine.
Jeff, thank you for the question. As you probably know, Bill Gates no longer has an executive role with Microsoft and devotes his time to Bill and Melinda Gates Foundation. However, Microsoft’s overall approach is consistent with the concept of creative capitalism. Microsoft’s mission is to “Enable people and businesses throughout the world to realize their full potential,” and everything the company does is guided by this central idea. What we call “Citizenship,” is an integral part of every job description throughout the corporation. Microsoft is probably unique in that it's a tremenously successful company that over the years has arrived at this notion of sharing its success with others and using the opportunities we have accumulated to address specific issues in the society. And, by the way, Microsoft Ukraine is about to announce a partnership with TechSoup in Ukraine.
|
|
Ярино, 1) чи є джерела інформації, видання чи сайти, де можна дізнатися про пріоритети корпорацій щодо суспільно важливих проектів? 2) чи є сенс стежити за тендерами корпорацій організаціям третього сектору 3) чи є сенс говорити про співпрацю з великим бізнесом в час кризи, коли підприємства скорочують людей? |
Дмитро Крикун | 10.04.2009 09:57
Дмитре, дякую за запитання. Стосовно першого питання, більшість компаній, які всерйоз співпрацюють з громадськими організаціями, оприлюднюють свої пріоритети на сайтах. Наприклад, про основні напрями «Майкрософт Україна» можна дізнатися тут: http://www.microsoft.com/Ukraine/SocialProjects/Default.mspx. Взагалі, набагато простіше знайти спільну мову з компанією, якщо ГО знає про її діяльність і може пояснити, як пропонований проект вписується у стратегію чи підхід цієї конкретної компанії. І, навпаки, немає нічого підозрілішого, ніж організація, яка намагається вияснити це при першому ж контакті: складається враження, що організація просто хоче освоїти який завгодно бюджет.
2) Звичайно! Взагалі, було б добре мати своєрідну біржу соціальних проектів в Інтернеті, де компанії шукали б собі ГО-партнерів, і навпаки. З іншого боку, знаю з досвіду, що компанії не так часто проводять тендери серед ГО. Принаймні 75% проектів реалізується «під партнера», коли є конкретна організація, якій компанія довіряє і вирішує допомогти, або власними силами. Про проблему довіри до НУО є питання нижче, і я на нього обов'язково відповім.
3) Дякую за дуже непросте, але важливе запитання. Звичайно, сьогодні, як ніколи, компанії стикаються з браком обігових коштів. Проте співпраця – це не обов’язково готівка, чи не так? У компаній є й інші ресурси: знання, досвід, інформація, люди…
Компанія, яка не має невиконаних зобов'язань перед працівниками, акціонерами, державою та контрагентами, швидше всього, не відмовиться реалізувати чи підтримати актуальний проект. В іншому разі, давати гроші НУО, коли зарплати чи податки невиплачені, а контрагенти ідуть до суду за несплату, було б не дуже відповідальним.
Також важливо пам'ятати, що у часи кризи компанії прагнуть мінімізувати ризики, а тому віддаватимуть перевагу партнерам, яких вже знають чи в яких бездоганна репутація. Рецесія - не найкращий час для cold calling.
2) Звичайно! Взагалі, було б добре мати своєрідну біржу соціальних проектів в Інтернеті, де компанії шукали б собі ГО-партнерів, і навпаки. З іншого боку, знаю з досвіду, що компанії не так часто проводять тендери серед ГО. Принаймні 75% проектів реалізується «під партнера», коли є конкретна організація, якій компанія довіряє і вирішує допомогти, або власними силами. Про проблему довіри до НУО є питання нижче, і я на нього обов'язково відповім.
3) Дякую за дуже непросте, але важливе запитання. Звичайно, сьогодні, як ніколи, компанії стикаються з браком обігових коштів. Проте співпраця – це не обов’язково готівка, чи не так? У компаній є й інші ресурси: знання, досвід, інформація, люди…
Компанія, яка не має невиконаних зобов'язань перед працівниками, акціонерами, державою та контрагентами, швидше всього, не відмовиться реалізувати чи підтримати актуальний проект. В іншому разі, давати гроші НУО, коли зарплати чи податки невиплачені, а контрагенти ідуть до суду за несплату, було б не дуже відповідальним.
Також важливо пам'ятати, що у часи кризи компанії прагнуть мінімізувати ризики, а тому віддаватимуть перевагу партнерам, яких вже знають чи в яких бездоганна репутація. Рецесія - не найкращий час для cold calling.
|
|
Ув.п.Ярина, на мой взгяд, одной из проблем нежелания бизнеса финансировать благотворительные проекты, заключается в недоверии к неприбыльным организациям, деятельность которых, в большинстве случаев, непрозрачна... а эффективность использования средств целевого финансирования часто крайне низка. Какими инструментами, по Вашему мнению, возможно поднять имидж NGO? |
Віра Сунгурова | 10.04.2009 12:00
Доброго дня, Віро! Згодна з Вами, що багато працівників комерційного сектору вважають громадські організації, у кращому разі, «грантоїдами», а в гіршому – інструментами для відмивання грошей. Це – пережиток 90-тих років, коли, дійсно, багато такого було. Проте з того часу можна було зробити набагато більше, ніж зроблено. Адже досі багато ГО створюються під чиїсь приватні інтереси чи просто, щоб освоїти наявне фінансування.
Ви дуже правильно написали, що проблема громадських організацій – у прозорості та звітності. У мене було багато випадків, коли громадська організація або зізнавалася в нецільовому використанні наданих коштів, або надавала неправдоподібні звіти. Звичайно, такі негативні явища сприймаються як такі, що стосуються третього сектору в цілому.
На мою думку, єдиним рішенням цієї проблеми є цілеспрямована побудова репутації для кожної НУО. Насамперед, треба від самого початку чітко роз’яснювати, на що підуть кошти і показувати, яким чином донор чи спонсор зможуть пересвідчитися в їх правильному і цільовому використанні. І, звичайно, по завершенні проекту це повинно підтверджуватися звітами.
Ви дуже правильно написали, що проблема громадських організацій – у прозорості та звітності. У мене було багато випадків, коли громадська організація або зізнавалася в нецільовому використанні наданих коштів, або надавала неправдоподібні звіти. Звичайно, такі негативні явища сприймаються як такі, що стосуються третього сектору в цілому.
На мою думку, єдиним рішенням цієї проблеми є цілеспрямована побудова репутації для кожної НУО. Насамперед, треба від самого початку чітко роз’яснювати, на що підуть кошти і показувати, яким чином донор чи спонсор зможуть пересвідчитися в їх правильному і цільовому використанні. І, звичайно, по завершенні проекту це повинно підтверджуватися звітами.
|
|
Ярино, Чи ти помічаєш різницю у обсягах програм соцільної відповідальності бізнесу, які міжнародні корпорації впроваджуюють в Україні у порівнянні з іншими країнами Європи чи США? Наскільки внутрішні очікування клієнтів впливають на портфоліо та обсяг таких програм? Адже визнано, що такі програми дають конкурентну перевагу на ринку. У зв"язку з цим, чи варто проводити громадським організаціям освітні програми для громадян України про те, що насправді означає соціально відповідальний бізнес? |
Орися Луцевич | 10.04.2009 13:47
Орисю, дякую за питання! Що стосується конкурентної переваги на ринку, то все не так однозначно, як здається. Насамперед, існують нормативні шдяхи залучення компаній до КСВ. В Європі така діяльність регулюється законодавчо. По-друге, існують податкові пільги та інші способи фінансового стимулювання, наприклад, у США. А є ще й очікування стейкхолдерів, тобто цільових груп. І ці очікування можуть бути різними, залежно від демографії, наприклад, чутливим до ціни сегментам головне, щоб продукт був якнайдешевшим, а не в екологічно чистій упаковці, за яку треба платити покупцю. Є тенденція того, що у країнах із вищим ВВП на душу населення стейкхолдери більш чутливі до ціннісних моментів – тобто чи компанія працює «правильно». Тому в економічно розвинених країнах очікування до корпорацій вищі. З іншого боку, у той час як КСВ сама по собі в ринковому планів відчутних переваг може і не створювати, то її відсутність несе суттєві репутаційні ризики і пов'язані з цим втрати. Іншими словами, якщо мені компанія не подобається, то і її продукти купувати я не буду. Аналогічні процеси стосуються й інвестування. У нас вже були дослідження, які показували, що за інших рівних умов споживачі віддадуть перевагу соціально відповідальній компанії. Було би цікаво спостерігати, як криза впливатиме на уподобання споживачів.
Ну а щодо освітніх програм – абсолютно згодна, і тому добре, що на сайті Простору змін ця тематика піднімається. Проте, на мою думку, треба насамперед «просвітити» з цього приводу власників та управлінців бізнесу, тому що в нас досі поняття КСВ підміняється поняттям благодійності.
Ну а щодо освітніх програм – абсолютно згодна, і тому добре, що на сайті Простору змін ця тематика піднімається. Проте, на мою думку, треба насамперед «просвітити» з цього приводу власників та управлінців бізнесу, тому що в нас досі поняття КСВ підміняється поняттям благодійності.
|
|
готовы ли майкрософт инвестировать в социальные проекты, связанные с облегчением (удешевлением) доступа определенных социальных групп к компьютерным и интернет технологиям, если этот проект не будет предполагать использование ПО майкрософт? |
степан антоненко | 10.04.2009 14:10
Степане, дякую за запитання, і, сподіваюся, я зрозуміла його правильно. Ваше питання засновується на тому, що Microsoft дає гроші якійсь третій стороні, щоб вона придбала комп'ютерне обладнання чи оплатила доступ в Інтернет для представників певних соціальних груп. Проте ми працюємо по-іншому. Наша сфера - не обладнання, а програмне забезпечення, тому ми, в першу чергу, надаємо, власне, програмне забезпечення. Скажімо, сьогодні "Майкрософт Україна" підписала меморандум із МОН України, за яким усі 200 вузів, де є технічні спеціальності, отримають безкоштовний доступ до програмних засобів та бази знань Microsoft. Ми також вкладаємо кошти в навчання комп'ютерним навичкам - як базовим навичкам для початківців, так і нюансам програмування для фахівців та управління ІТ для ІТ-менеджерів.
|
|
Доброго дня! В Європі дітей зі школи вчать користуватися сучасними технологіями, які сприять розвитку, творчості, самовираженню. В нас, на жаль, технології асоціюються із іграми, рінгтонами та просиджуваннями у чатах. Чи готовий Майкрософт інвестувати у розвиток медіа освіти в Україні? |
Віталій Ліпіч | 10.04.2009 14:52
Я не зовсім зрозуміла, що саме Ви маєте на увазі під медіа-освітою. Проте ми дуже багато інвестуємо в розвиток освіти. У нас є окрема програма "Партнерство в навчанні", в рамках якої реалізується ціла низка ініціатив: від спеціальних умов ліцензування ПЗ до підвищення кваліфікації вчителів у тому, що стосується інформаційних технологій. Наприклад, восени у Гонгконгу український вчитель з Вінниці був суддею міжнародного конкурсу інноваційних учителів, який корпорація проводить у цілому світі. Ми навчаємо учителів, як за допомогою технологій підвищити ефективність навчального процесу, і взагалі підходимо до технологій як до засобу підвищення власної продуктивності. Крім того, у нас є програма Безпека дітей в Інтернеті, до якої ми залучили ще понад 20 установ і компаній, щоб роз'яснювати дітям, батькам і вчителям, як уникнути ризиків, спілкуючись і працюючи в мережі.
|
|
Ярино! в нашої організації є кілька дуже цікавих діючих проектів, і кілька ідей. 1) як Ви вважаєте, краще залучати потенційних партнерів до обговорення ідеї чи пропонувати співрпцю по вже успінших рішеннях? 2) ми брали участь в "форумі соціальних проектів" в одному з обласних центрів, де презентувалися ідеї, але представників бізнесу там не було, хоч їх запрошували. В підприємців немає часу на участь в великих акціях ? |
Анатолій Сацюк | 10.04.2009 15:21
Правильної відповіді на це питання бути не може, тому що різні компанії підходять до таких моментів по-різному. Думаю, ваш успішний досвід буде хорошою рекомендацією для потенційних партнерів, проте, з моєї точки зору, для компанії первинною повинна бути відповідність пропонованої ідеї її стратегії. На етапі ідеї цю сумісність забезпечити легше, адже можна врахувати зворотній зв'язок від компанії. Проте у моїй практиці були випадки, коли готова ідея була настільки прекрасною, що ми просто не могли сказати "ні".
Це наштовхує мене на ще одну важливу думку: багато організацій мають прекрасні ідеї, але не вміють їх продавати. Так що це - зона найближчого розвитку для громадських організацій.
Це наштовхує мене на ще одну важливу думку: багато організацій мають прекрасні ідеї, але не вміють їх продавати. Так що це - зона найближчого розвитку для громадських організацій.
|
|
Ярино Ви писали "Проте, на мою думку, треба насамперед «просвітити» з цього приводу власників та управлінців бізнесу, тому що в нас досі поняття КСВ підміняється поняттям благодійності. " щиро кажучи, різниця між ними мені не до кінця зрозуміла теж. Чи можете порадити джерела, де можна почитати інформацію з цього приводу? |
Анатолій Сацюк | 10.04.2009 15:25
Соціальна відповідальність - це підхід до ведення бізнесу. Можна не тратити ні копійки на "зовнішні" проекти, але при цьому інвестувати в енергозбереження, в мінімізацію впливу на зовнішнє середовище, в розвиток місцевої інфраструктури і т. д.
Прочитати про це можна дуже багато. В українському перекладі є чудова книжка Філіпа Котлера і Ненсі Лі "Корпоративна соціальна відповідальність", видана за сприяння UMC (це був чудовий соціальний проект!) та видавництвом Олексія Капусти. Але це трохи маркетинговий підхід. Для ширшого ознайомлення з метою можна читати що завгодно - починаючи від Harvard Business Review до сайту Ethical Corporation. До речі, в Україні є Центр розвитку соціальної відповідальності (http://www.csr-ukraine.org/), яким керує моя екс-колега Марина Саприкіна. А в кінці квітня пройде чергова щорічна конференція про КСВ, яку організовує журнал "Експерт Україна" (http://conference.expert.ua/modules/news/article.php?storyid=276).
Прочитати про це можна дуже багато. В українському перекладі є чудова книжка Філіпа Котлера і Ненсі Лі "Корпоративна соціальна відповідальність", видана за сприяння UMC (це був чудовий соціальний проект!) та видавництвом Олексія Капусти. Але це трохи маркетинговий підхід. Для ширшого ознайомлення з метою можна читати що завгодно - починаючи від Harvard Business Review до сайту Ethical Corporation. До речі, в Україні є Центр розвитку соціальної відповідальності (http://www.csr-ukraine.org/), яким керує моя екс-колега Марина Саприкіна. А в кінці квітня пройде чергова щорічна конференція про КСВ, яку організовує журнал "Експерт Україна" (http://conference.expert.ua/modules/news/article.php?storyid=276).
